Новоутворення опорно-рухової системи або кісток виникають у результаті неконтрольованого аномального росту клітин у нормальній кістковій тканині, що робить її слабшою та крихкою. Такі пухлини можуть виникати у будь-якій кістці людського тіла та будь-якій її частині.
Термін «пухлина кістки» — це широке визначення, яке включає безліч захворювань, перебіг та лікування яких суттєво відрізняється. Доброякісні пухлини з’являються в області кісток і суглобів, схильні до зростання та руйнування тканин. Крім зростання та поширення у місці своєї появи є пухлини, які становлять загрозу для життя та схильні до поширення у віддалені частини тіла. Їх прийнято вважати злоякісними новоутвореннями (рак/саркома кістки). Метастатичні пухлини поширюються з інших органів тіла (внутрішніх органів, елементів крові, шкіри тощо) в кістки та суглоби. Крім них існують інші захворювання кісток, які насправді не є пухлинами, але викликають пухлиноподібне руйнування кісток і суглобів.
Доброякісні новоутворення не є раковими. Їх лікування визначають залежно від типу та зазвичай рекомендують наступне спостереження.
Злоякісні пухлини вважаються раковими. Рак кісток буває первинним та вторинним. Первинний виникає з самої кістки, а вторинний (також названий метастатичним захворюванням кісток) починається в іншій частині організму, а потім метастазує або поширюється на кістку. Як лікування раку кісток пропонують хіміотерапію, опромінення або обидва методи в комплексі. Деякі види цього онкологічного захворювання також можуть вимагати хірургічного втручання.
Звичайною ознакою такої недуги вважають біль, що посилюється при активності та може збільшуватися вночі. Пацієнт відчуває болючість у місці новоутворення, часто описуючи її як тупу та ниючу. Іноді її можна помилково прийняти за артрит чи біль зростання.
Рак кістки може виявлятися помітним ущільненням на кістці, лихоманкою (38Cо/100.4F або вище), надмірним потовиділенням (особливо вночі) і незрозумілою втратою ваги на додаток до болю.
Доброякісні пухлини в деяких людей себе ніяк не видають. На щастя, новоутворення може бути знайдено в результаті медичних досліджень, проведених з іншої причини. Іноді незначна травма може зламати кістку, яка була ослаблена не виявленою раніше пухлиною кістки. Це називається патологічним переломом, тому новоутворення може бути вперше діагностовано.
Переломи, інфекції та інші стани можуть нагадувати пухлини кістки. Для їхнього виявлення можуть призначити різні дослідження.
Рак кістки — це новоутворення, що виникають з кісткової тканини. Вони схильні до зростання in situ і поширюються на віддалені частини тіла. Якщо рак кістки зароджується в кістці, його класифікують як первинний, а якщо виникає через метастази з іншої ракової тканини в організмі, його класифікують як вторинний.
Первинний становить менше відсотка від усіх видів онкологічних захворювань і найчастіше розвивається у довгих кістках ніг чи передпліч.
Лікування злоякісних пухлин включає комбінацію хіміотерапії, променевої терапії та хірургічного втручання залежно від типу та стадії онкологічного захворювання.
Найбільш поширеними формами первинного раку кісток є остеосаркома, саркома Юінга, хондросаркома та множинна мієлома.
Це найпоширеніший первинний рак кісток, який найчастіше зустрічається у молодих людей та дітей віком до 20 років. Причина невідома. У деяких випадках остеосаркома передається у спадок. Більшість пухлин розвивається навколо коліна в стегновій або великогомілковій кістці, але їх також можна виявити на стегнах і плечах.
Це онкологічне захворювання зазвичай виникає у пацієнтів віком від 5 до 20 років. Найчастіше уражаються верхні та нижні кінцівки, таз, верхня частина руки та ребра. Саркома Юінга часто метастазує.
Ця пухлина зустрічається у людей середнього віку, причому зазвичай розвивається в плечах та тазі. Залежно від розташування та стадії хондросаркоми фахівці вирішують, яке лікування буде застосовано.
Це злоякісне онкологічне захворювання кісткового мозку, яке часто проявляється у вигляді одного або кількох уражень кісток і найчастіше вражає людей похилого віку.
Такі новоутворення зустрічаються найчастіше злоякісних. Доброякісні пухлини не є раковими, але все одно є аномальними клітинами і можуть вимагати лікування. Ці новоутворення можуть зростати та здавлювати здорову кісткову тканину, викликаючи проблеми з її структурою у майбутньому.
Це найпоширеніший тип доброякісної пухлини кістки. Він розвивається у підлітків. Остеохондроми складаються з кістки і хряща, утворюючись поблизу закінчень довгих кісток кінцівок, що активно ростуть. Зокрема, ці пухлини, як правило, вражають нижній кінець стегнової кістки, верхній кінець кістки гомілки та плеча. Новоутворення вважаються аномалією росту та можуть розвиватися як одна або кілька пухлин.
Це кіста, виявлена у кістковому мозку. Захворювання зароджується ще в дитинстві і продовжується у зрілому віці. Енхондроми виникають у кистях та стопах, довгих кістках руки та стегна.
Це пухлина, яка зазвичай розвивається в довгих кістках тіла (наприклад, в стегновій та великогомілковій). Остеоїдні остеоми можуть викликати біль і дискомфорт, вражати людей різного віку, але частіше зустрічаються у дітей та молодих людей.
Це рідкісна доброякісна пухлина суглобів довгих кісток тіла, яка найчастіше розвивається на кінцях стегнової, великогомілкової кістки або кістки плеча. Якщо новоутворення не лікувати, воно може збільшуватися та руйнувати навколишню кістку, роблячи болючими рухи довколишнього суглоба.
Це проста кісткова кіста, яка зазвичай перебуває у нозі і найчастіше зустрічається у дітей, а також підлітків. Часто її виявляють випадково, коли пацієнт потребує рентгену з іншої причини. Пухлина не стає злоякісною і не поширюється на інші частини тіла. У більшості випадків лікування не потрібне. Зазвичай вона проходить сама собою, коли дитина повністю виростає.
Вони ростуть на кінцях довгих кісток тіла і найчастіше виникають біля колінного суглоба, в нижньому кінці стегнової або у верхньому кінці великогомілкової кістки. Гігантоклітинні пухлини зустрічаються дуже рідко і зазвичай виявляються у молодих людей. Хоча такі новоутворення не є раковими, вони агресивні та можуть руйнувати навколишню кістку. Лікування онкологічного захворювання полягає у хірургічному видаленні пухлини.
Це розвиток аномальної фіброзної тканини замість нормальної кістки. Ця фіброзна тканина послаблює кістку і може призвести до її перелому чи деформації. У деяких пацієнтів захворювання себе не видає. Одна фіброзна дисплазія може вражати більше ніж одну кістку — і тоді потрібне хірургічне видалення уражених нею ділянок.
Це аномалія кровоносних судин, що починається у кістковому мозку. Якщо вони швидко зростають, то можуть бути руйнівними.
Лікар вислуховує скарги пацієнта і ставить низку питань, щоб дізнатися про історію здоров’я. Здійснює фізичне обстеження області, що викликає скаргу. Оцінює місцевий набряк, біль, чутливість та обмеженість руху. Здійснює необхідні дослідження.
Звичайні аналізи крові допомагають визначити, чи викликані симптоми нераковими причинами. Лужна фосфатаза (ЛФ) вважається маркером активації кісток. Якщо розвиток кісток у пацієнта вже завершився, це може вказувати на аномалію у структурі кісток.
У разі підозри на рак кісток також використовуються методи візуалізації. Рентген може виявити аномальну структуру кісткової тканини. Для детальнішого обстеження може знадобитися магнітно-резонансна томографія (МРТ) або комп’ютерна томографія (КТ).
Щоб остаточно підтвердити характер новоутворення з аномальною структурою, яку виявили у кістці, патолог проводить біопсію. Він оцінює зразок тканини під мікроскопом, досліджуючи структуру клітин та наявність аномальних клітин. Залежно від цього встановлюють діагноз раку.
Після діагностики раку кісток та постановки діагнозу важливо визначити стадію онкологічного захворювання. Стадіювання — це термін, що означає ступінь поширення раку по всьому тілу. Для встановлення стадії захворювання важливо визначити, чи поширився онкологічний процес в організмі та наскільки далеко. Це допоможе встановити, наскільки серйозним є рак і як найкраще його лікувати.
Стадіювання — дуже складний процес оцінки поширеності раку, наявності метастазів та ураження лімфатичних вузлів. В основному можна говорити про 3 стадії онкологічного захворювання.
Стадія I — випадки, коли в кістці виявляють осередки пухлини з низьким ризиком. Лімфатичні вузли чисті, метастази відсутні.
Стадія II — стани, за яких у кістці присутні онкологічні осередки з високим ризиком.
Стадія III — стани, за яких раковий процес поширився на інші тканини.
На жаль, вони до кінця не відомі, проте генетична схильність, вплив радіації та травми кісток впливають на появу таких пухлин.
Відомо, що такі рідкісні генетичні стани, як синдром Лі-Фраумені, викликають рак. Також вплив високодозної радіації на людей, які раніше проходили радіотерапію, може викликати онкологічні зміни в клітинах їхніх кісток. Зокрема, хвороба Педжета за припущеннями також збільшує ризик раку кісток у людей віком від 50 до 60 років.
Було запропоновано конкретні причини деяких типів раку кісток. Наприклад, остеосаркома була пов’язана з променевою терапією (а саме з високодозною радіацією) та іншими протираковими препаратами, особливо у дітей. Однак пряму причину появи онкологічного захворювання не було виявлено. Люди, у дитинстві яких був діагностований рідкісний тип раку очей, названий ретинобластомою, можуть бути схильні до розвитку раку кісток, оскільки один і той же успадкований дефектний ген може бути відповідальним за появу обох захворювань. Також було виявлено, що у людей з переломами кісток, відновленими за допомогою металевих імплантатів, ймовірність розвитку остеосаркоми надалі також вища.
Найчастіше їх регулярно перевіряють щодо зростання. Якщо доброякісні новоутворення болючі, лікарі можуть рекомендувати лікарські препарати. Деякі такі пухлини кісток можуть вимагати хірургічного видалення через ослаблену тканину. Крім цієї можливості, операція не призначається при доброякісних пухлинах кісток. Достатньо наступного спостереження.
У випадках виявлення за роботу береться команда лікарів з досвідом лікування раку в різних областях. Терапія допомагає усунути захворювання, зберігши функцію ураженої пухлиною частини тіла. Лікування залежить від кількох факторів, включаючи стадію раку.
При деяких видах онкологічних захворювань кісток хіміотерапію, променеву терапію або обидва варіанти лікування можна використовувати неінвазивно. Деяким пацієнтам може знадобитися хірургічне видалення ракової тканини. Під час нього можуть частково/повністю видалити руку/ногу або зберегти кінцівки.
Час реабілітації варіюється в залежності від типу пухлини та лікування. Після терапії пацієнт якийсь час перебуває під наглядом, щоб відстежити повне зникнення пухлини. У той же час для виявлення пухлини з певними інтервалами можна проводити рентген, КТ або МРТ.
Важливо, щоб регулярні спостереження не припинялися, оскільки можливий рецидив хвороби. Найкраще його діагностувати на ранній стадії та негайно втрутитися. Пухлини, що повертаються, можуть викликати серйозні проблеми, тому так важливо раннє їх виявлення.