Після трансплантації печінки можливі як ранні, так і пізні ускладнення: кровотеча, інфекції, відторгнення трансплантата, проблеми з жовчними протоками та побічні ефекти імуносупресантів. Більшість ризиків зменшують завдяки регулярному спостереженню, точному прийому ліків і швидкому зверненню по допомогу при тривожних симптомах.
Трансплантація печінки часто є життєво необхідним лікуванням, але це складне втручання, після якого пацієнт потребує тривалого нагляду. Ризики залежать від загального стану, причини хвороби печінки, перебігу операції та того, наскільки точно дотримуються рекомендацій після виписки.
Ускладнення поділяють на ранні, що з’являються в перші дні або тижні після операції, і пізні, які можуть виникнути через місяці або навіть роки. Важливо пам’ятати: не кожен пацієнт стикається з усіма цими проблемами, але знання про них допомагає вчасно помітити небезпеку.
Після великої операції можливі кровотеча, накопичення рідини в черевній порожнині та потреба в додаткових втручаннях. У перші дні лікарі уважно контролюють аналізи, тиск, пульс і стан дренажів, щоб вчасно зупинити ускладнення.
Після трансплантації імунна система працює пригнічено, щоб організм не відторгав нову печінку. Через це зростає ризик бактеріальних, вірусних і грибкових інфекцій. Вони можуть вражати легені, сечові шляхи, рану після операції або сам трансплантат.
Негайно звертайтеся до медичної команди, якщо з’являються гарячка, озноб, кашель, задишка, біль у животі, почервоніння або виділення з рани.
Відторгнення означає, що імунна система сприймає пересаджену печінку як чужорідну тканину. Воно може бути гострим або хронічним. Гостре відторгнення часто піддається лікуванню, якщо його виявити рано, тому важливі регулярні аналізи крові, УЗД та, за потреби, біопсія.
Ознаки можуть бути неспецифічними: слабкість, підвищення температури, жовтяниця, потемніння сечі, світлий кал, свербіж або підвищення печінкових ферментів у аналізах.
Після операції можуть виникати звуження, витік жовчі або закупорка жовчних шляхів. Такі проблеми нерідко проявляються болем у правому підребер’ї, лихоманкою, жовтяницею або підвищенням показників печінкових проб. Для діагностики можуть використовувати УЗД, МРТ, ЕРХПГ та інші дослідження.
Трансплантована печінка потребує надійного кровопостачання. Тому лікарі стежать за прохідністю печінкової артерії та ворітної вени. Тромбоз або звуження судин може порушити роботу трансплантата і вимагати термінового лікування.
Ліки, які запобігають відторгненню, необхідні на постійній основі або протягом тривалого часу. Водночас вони можуть спричиняти підвищення артеріального тиску, тремор, порушення функції нирок, підвищення рівня цукру, зміни ліпідного обміну, збільшення ваги або схильність до інфекцій.
Самостійно не змінюйте дозу і не припиняйте прийом препаратів без узгодження з трансплантологом, навіть якщо самопочуття покращилося.
Після трансплантації можуть страждати нирки, серце або легені, особливо якщо до операції вже були супутні захворювання. Інколи потрібна корекція ліків, додаткові консультації або спостереження у суміжних спеціалістів.

На ймовірність проблем впливають кілька факторів:
Найважливіше — чітко виконувати інструкції команди трансплантологів. Пацієнт має регулярно приходити на огляди, здавати аналізи, повідомляти про будь-які нові симптоми та не приймати без погодження нові ліки, біодобавки або трав’яні препарати.
Також допомагають такі кроки:

Негайно зв’яжіться з лікарем або зверніться по невідкладну допомогу, якщо після трансплантації з’явилися сильний біль у животі, висока температура, жовтяниця, кровотеча, задишка, різка слабкість, сплутаність свідомості, зменшення кількості сечі або раптове погіршення самопочуття.
Ризики після трансплантації печінки є реальними, але їх можна виявляти та контролювати завдяки регулярному моніторингу, дисципліні в прийомі ліків і швидкому реагуванню на симптоми. Успішне відновлення залежить від тісної співпраці пацієнта з трансплантаційною командою.
Ні, але певний ризик існує у кожного пацієнта. Ймовірність залежить від стану до операції, перебігу самої трансплантації та дотримання післяопераційних рекомендацій.
Можливі жовтяниця, слабкість, свербіж, потемніння сечі, світлий кал, підвищення температури або зміни в аналізах печінки. Остаточний висновок робить лікар.
Ці ліки знижують ризик відторгнення пересадженої печінки. Їх потрібно приймати саме так, як призначив лікар, без самовільної зміни доз.
Негайно звертайтеся при високій температурі, кровотечі, сильному болю, задишці, жовтяниці, різкій слабкості або сплутаності свідомості.
Ні. Деякі препарати та добавки можуть взаємодіяти з імуносупресантами або шкодити печінці, тому все потрібно узгоджувати з лікарем.
Treatments are delivered at our JCI-accredited hospitals — Acıbadem International