Пересадка печінки можлива, коли хвороба печінки вже не контролюється ліками чи іншими методами, а стан пацієнта відповідає критеріям відбору. Найчастіше операцію розглядають при декомпенсованому цирозі, деяких пухлинах печінки та гострій печінковій недостатності, якщо немає протипоказань.
Пересадка печінки, або трансплантація печінки, — це операція, під час якої хвору печінку частково або повністю замінюють донорським органом. Її мета — не “вилікувати все одразу”, а дати пацієнту шанс на життя, коли власна печінка вже не може виконувати свої функції.
Таке лікування розглядають не для кожного пацієнта з хворобою печінки. Рішення залежить від причини ураження, стадії процесу, супутніх хвороб, ризику повернення захворювання та загального стану людини.

Найчастіше трансплантацію печінки обговорюють у трьох ситуаціях: при цирозі в стадії декомпенсації, при деяких пухлинах печінки та при гострій печінковій недостатності. У кожному випадку команда трансплантологів оцінює терміновість, прогноз і наявність протипоказань.
Цироз — це рубцеве переродження печінки, через яке орган поступово втрачає здатність працювати. Пересадка печінки може бути показана, коли цироз переходить у декомпенсовану стадію: з’являються асцит, кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу, жовтяниця, енцефалопатія, часті інфекції або виражене погіршення якості життя.
Лікарі також враховують, чи можна стабілізувати стан іншими методами — наприклад, контролем ускладнень, лікуванням вірусного гепатиту, відмовою від алкоголю або корекцією обміну речовин. Якщо печінка вже не справляється, а ризик смерті без операції високий, пересадка стає реальним варіантом.
Трансплантацію можуть розглядати при первинному раку печінки, зокрема гепатоцелюлярній карциномі, якщо пухлина відповідає встановленим онкологічним критеріям і не вийшла за межі, за яких операція може бути доцільною. У такому разі пересадка одночасно видаляє і пухлину, і хвору печінку, на якій вона виникла.
При злоякісних новоутвореннях рішення особливо обережне: враховують розмір і кількість вогнищ, ознаки поширення за межі печінки, стан судин, відповідь на попереднє лікування та ризик рецидиву після операції. Не всі пухлини є показанням до трансплантації.
Гостра печінкова недостатність — це швидке, іноді блискавичне погіршення роботи печінки у людини, яка раніше могла не мати тяжкого хронічного захворювання. У таких ситуаціях трансплантація може бути єдиним шансом, якщо печінка не відновлюється, а в пацієнта наростають порушення згортання, свідомості та інші небезпечні ускладнення.
Тут час має вирішальне значення: лікарі мають швидко встановити причину, визначити ймовірність самостійного відновлення органа та вирішити, чи потрібне термінове включення до листа очікування.
Перед трансплантацією пацієнт проходить комплексне обстеження. Мета — зрозуміти, чи принесе операція користь і чи є безпечні умови для неї.
Окремо оцінюють, чи людина здатна регулярно приймати імуносупресивні препарати після трансплантації. Без цього ризик відторгнення органа значно зростає.
Є стани, за яких операцію зазвичай не виконують або тимчасово відкладають. Це може бути неконтрольована активна інфекція, поширений рак поза межами печінки, тяжка серцева або легенева недостатність, виражене ураження інших органів, а також ситуації, коли очікувана користь від операції мінімальна.
Також важливо, чи є активне вживання алкоголю або інших речовин, що може ускладнити відбір. У багатьох центрах потрібна підтверджена готовність до тривалої реабілітації та змін способу життя.
Рішення про трансплантацію приймає не один лікар, а мультидисциплінарна команда: гепатолог, трансплантолог, хірург, анестезіолог, онколог, інфекціоніст, кардіолог та інші спеціалісти за потреби. Вони порівнюють ризики самої операції з ризиком, який несе очікування без пересадки.
Іноді пацієнта спочатку лікують іншими методами, щоб стабілізувати стан або “перевести” пухлину у межі, за яких трансплантація стане можливою. У деяких випадках це може включати локальне лікування, противірусну терапію або підтримувальне лікування цирозу.

Пересадка печінки — це не лише операція, а довгий шлях до і після неї. Після трансплантації потрібні регулярні огляди, аналізи, прийом ліків проти відторгнення та контроль можливих ускладнень. Навіть за успішної операції пацієнт потребує дисципліни в лікуванні та змін у способі життя.
Пересадка печінки при цирозі, пухлинах і гострій печінковій недостатності можлива не завжди, але в правильно відібраних випадках вона стає життєво важливим лікуванням. Найважливіше — своєчасно пройти оцінку в трансплантаційному центрі, де визначать показання, протипоказання та оптимальну тактику саме для вашої ситуації.
Ні. Трансплантацію розглядають переважно при декомпенсованому цирозі або тяжких ускладненнях, коли інші методи вже не дають достатнього контролю.
Так, але не при всіх пухлинах. Операцію розглядають лише тоді, коли пухлина відповідає онкологічним критеріям і немає ознак поширення за межі печінки.
Це залежить від терміновості стану, результатів обстежень і доступності донорського органа. При гострій печінковій недостатності рішення можуть ухвалювати дуже швидко.
Активне вживання алкоголю може ускладнити або відтермінувати допуск до операції. Остаточне рішення залежить від причини хвороби, стану печінки та вимог конкретного центру.
Після операції потрібні регулярні огляди, аналізи та постійний прийом імуносупресивних препаратів, щоб зменшити ризик відторгнення донорського органа.
Treatments are delivered at our JCI-accredited hospitals — Acıbadem International