Генетичне тестування ембріонів призначають під час програм ЕКЗ, коли потрібно оцінити хромосомний набір ембріона або зменшити ризик передачі певної спадкової хвороби. Воно не гарантує вагітність, але може допомогти лікарю вибрати ембріон для перенесення та знизити ймовірність деяких невдалих спроб.
Генетичне тестування ембріонів — це лабораторне дослідження, яке виконують у межах допоміжних репродуктивних технологій, найчастіше під час екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Його мета — отримати додаткову інформацію про генетичний склад ембріона до перенесення в матку.
Найчастіше йдеться про передімплантаційне генетичне тестування, яке може оцінювати кількість хромосом або шукати конкретну спадкову мутацію, якщо вона відома в сім’ї. Таке дослідження призначають не всім, а за певних медичних показань.
Рішення приймають індивідуально після консультації з репродуктологом і, за потреби, лікарем-генетиком. Найчастіше генетичне тестування ембріонів розглядають у таких ситуаціях:
Важливо розуміти, що саме по собі тестування не є обов’язковим етапом кожної програми ЕКЗ. Його доцільність залежить від анамнезу пари, результатів попередніх обстежень і репродуктивної тактики.

У практиці використовують кілька підходів. Вони відрізняються тим, що саме аналізують:
Для дослідження зазвичай беруть кілька клітин із зовнішнього шару ембріона на стадії бластоцисти. Це дає змогу отримати генетичну інформацію, не руйнуючи весь ембріон, однак процедура все одно потребує високої точності та досвідченої лабораторії.
Головна перевага полягає в тому, що лікар отримує додаткову інформацію перед перенесенням ембріона. Це може допомогти:
Водночас тестування не може оцінити всі можливі причини безпліддя або невиношування. Навіть після якісного генетичного відбору вагітність може не настати, а успішне перенесення не гарантує народження здорової дитини.
Як і будь-який медичний метод, генетичне тестування має межі. Результат може залежати від якості біоматеріалу, особливостей ембріона та можливостей конкретної лабораторії. Іноді можливі мозаїчні результати, коли в різних клітинах ембріона виявляються різні набори хромосом.
Також тестування не замінює пренатальну діагностику під час уже настання вагітності. Якщо лікар рекомендує додаткові обстеження під час вагітності, їх варто обговорити окремо.

Перед призначенням тестування корисно зібрати всі попередні медичні документи: результати ЕКЗ, виписки після вагітностей, висновки генетичних обстежень, якщо вони вже були. Під час консультації варто обговорити:
У багатьох випадках корисною є спільна консультація репродуктолога та генетика. Це допомагає краще зрозуміти потенційні переваги та обмеження методу.
Зверніться за консультацією, якщо у вас були невдалі спроби ЕКЗ, повторні викидні або в родині є спадкове захворювання. Також варто обговорити тестування, якщо один із партнерів є носієм хромосомної перебудови або відомої генетичної мутації.
Генетичне тестування ембріонів — це інструмент, який може допомогти ухвалити більш обґрунтоване рішення в програмах ЕКЗ. Найкращі результати досягаються тоді, коли метод призначають за чіткими показаннями і в поєднанні з повноцінною репродуктивною та генетичною оцінкою.
Ні. Його призначають за медичними показаннями, наприклад при повторних невдах ЕКЗ, невиношуванні або відомому ризику спадкової хвороби.
Ні. Воно лише надає додаткову інформацію про ембріон і може допомогти у виборі, але не гарантує імплантацію чи народження дитини.
Забір клітин виконують у спеціалізованій лабораторії. Процедура технічно складна і потребує досвіду, але рішення про її застосування завжди оцінюють індивідуально.
Ні. Якщо вагітність настала, лікар може рекомендувати окремі пренатальні скринінги або діагностичні тести залежно від ситуації.
Парам із спадковими хворобами в родині, носіям хромосомних перебудов, а також тим, у кого були повторні втрати вагітності або невдалі цикли ЕКЗ.
Treatments are delivered at our JCI-accredited hospitals — Acıbadem International